Травми та психологічні наслідки для дітей війни та як з ними працювати
Сьогодні твереза реальність полягає в тому, що війна, яка триває в Україні, має глибокий вплив на життя дітей. Війна поставила їх перед досвідом та обставинами, які жодна дитина не повинна пережити. Українські діти у 2023 році продовжують стикатися з численними викликами, і вони потребують уваги та допомоги дорослих, а також цілеспрямованої підтримки з боку різних зацікавлених сторін з кількох причин:
Травми та психологічні наслідки: Багато українських дітей пережили травматичні події війни, зокрема насильство, переміщення та втрату близьких. Цей досвід може мати тривалий психологічний та емоційний вплив на дітей. Вони можуть страждати від тривоги, депресії, посттравматичного стресу та інших психічних розладів.
Переміщення та нестабільність: Конфлікт змусив багато сімей покинути свої домівки, що призвело до внутрішнього переміщення та невизначеного майбутнього. Переміщені діти можуть зіткнутися з проблемами, пов'язаними з житлом, освітою та доступом до базових послуг.
Перерва в освіті: Війна перервала навчання багатьох українських дітей. Школи були пошкоджені або закриті, а якість освіти постраждала. Це може мати довгострокові наслідки для їхнього академічного та соціального розвитку.
Фізичне здоров'я: Конфлікт вплинув на фізичне здоров'я дітей через руйнування інфраструктури охорони здоров'я та відсутність доступу до медичної допомоги. Недоїдання та інші проблеми зі здоров'ям також можуть бути поширені в певних районах.
Економічні труднощі: Сім'ї, які постраждали від конфлікту, можуть зазнавати економічних труднощів, а діти можуть зіткнутися з бідністю та позбавленнями. Це може призвести до відсутності продовольчої безпеки, неналежних житлових умов та обмеженого доступу до основних ресурсів.
Соціальна підтримка: Діти потребують сприятливого середовища для росту та розвитку. Війна зруйнувала соціальну структуру громад, і дітям може бракувати мереж підтримки, яких вони потребують.
Нормалізація насильства: Діти, які зростають у зонах конфлікту, можуть стикатися з насильством як частиною повсякденного життя. Це може зробити їх нечутливими до насильства, вплинути на їхнє сприйняття вирішення конфліктів та соціальну поведінку.
Захист дітей: Захист дітей від вербування озброєними групами та інших форм експлуатації є важливою проблемою. Забезпечення безпечного середовища для дітей є найважливішим обов'язком дорослих і органів влади.
Доступ до послуг з охорони психічного здоров'я: Належна підтримка психічного здоров'я та консультаційні послуги мають важливе значення для дітей, які пережили травму. Багато дітей можуть потребувати професійної допомоги для подолання психологічного впливу конфлікту.
Обкладинка статті та це фото зроблені українським фотографом Дмитром Муравським
Благодійний фонд Мама Джейн впевнений, що гончарство може бути цінним інструментом психологічної реабілітації, в тому числі для дітей. Створення та робота з гончарними виробами може запропонувати різні терапевтичні переваги, які можуть допомогти дітям впоратися з травмою та відновитися після неї. Приклади як гончарна майстерність може бути використане для психологічної реабілітації дітей:
Вираження емоцій: Гончарство надає дітям невербальні засоби для вираження своїх емоцій та переживань. Через формування глини діти можуть передати свої почуття і переживання у безпечний і творчий спосіб.
Зменшення стресу: Робота з глиною і залучення до тактильного досвіду гончарства може заспокоювати і зменшувати стрес. Це може допомогти дітям розслабитися і зменшити тривогу, що особливо важливо для тих, хто пережив травму.
Уважність і зосередженість: Гончарство вимагає концентрації та зосередженості на поставленому завданні. Це може допомогти дітям практикувати уважність і залишатися в теперішньому моменті, зменшуючи роздуми про травматичні спогади.
Почуття досягнення: Завершення гончарного проекту може дати дітям відчуття досягнення і підвищити їхню самооцінку. Це може бути особливо важливим для дітей, які могли пережити почуття безсилля через травму.
Самовираження: Гончарство дозволяє унікальну форму самовираження. Діти можуть створювати вироби, які відображають їхню особистість, думки та почуття, допомагаючи їм набути почуття ідентичності та самосвідомості.
Катарсис: Фізичний акт ліплення та формування глини може бути катарсичним. Він може вивільнити відкладені емоції та забезпечити здоровий вихід для опрацювання травматичного досвіду.
Соціальна взаємодія: Заняття гончарством або майстер-класи також можуть сприяти соціальній взаємодії та почуттю приналежності. Спілкування з однолітками у творчому середовищі може мати терапевтичний ефект і допомогти у побудові позитивних стосунків.
Структурована діяльність: Гончарство забезпечує структуру і рутину, що може бути заспокійливим для дітей, які пережили травму. Регулярний графік і цілі на заняттях гончарством можуть допомогти створити відчуття безпеки.
Наративна терапія: Гончарство може бути включене в наративну терапію, де діти використовують свої вироби, щоб розповісти свої історії та дослідити свій досвід у символічний спосіб.
Художній розвиток: Для деяких дітей гончарство може бути воротами до відкриття їхніх художніх здібностей і пристрастей, що може стати джерелом довготривалої насолоди та особистісного зростання.

На фото - процес гончарного майстер-класу, організованого Благодійним Фондом "Мама Джейн" спільно з фондом "Save Ukraine" в арт-просторі "Нотка".
Якщо ви підприємець і можете підтримати програму психологічної реабілітації "Я в порядку", ініційовану Благодійним фондом "Мама Джейн", у вигляді подарунків, надання місць для проведення 14-тижневих таборів для групи з 20+ дітей в Україні та закордоном або фінансово, будь ласка, напишіть нам на адресу help@mamajane.com.ua
Дорослі, зокрема батьки, вихователі, вчителі та широка громадськість, повинні приділяти першочергову увагу благополуччю та психологічному здоров'ю українських дітей. Міжнародні організації, неурядові організації та уряди також відіграють важливу роль у наданні підтримки, ресурсів і послуг у сфері психічного здоров'я, щоб допомогти цим дітям зцілитися і відновити своє життя.
Вплив конфлікту на українських дітей не можна недооцінювати, і потрібні спільні зусилля, щоб забезпечити їм догляд і підтримку, необхідні для одужання і процвітання, незважаючи на труднощі, з якими вони зіткнулися.